«Багато людей, особливо в промислово розвинених країнах Заходу, споживають більше вуглеводів, ніж їм потрібно в повсякденному житті», — пояснює Фуссенеггер. Це, додає він, призводить до ожиріння, діабету та серцево-судинних захворювань.
«Це наштовхнуло нас на ідею використовувати цю надмірну метаболічну енергію для виробництва електроенергії для живлення біомедичних пристроїв», — говорить він.
В основі паливного елемента лежить анод (електрод) з наночастинок на основі міді, який команда Фуссенеггера створила спеціально для цього присрою. Він складається з наночастинок металу і розщеплює глюкозу на глюконову кислоту і протон для вироблення електрики, що приводить в рух електричний ланцюг.
Загорнутий у нетканий матеріал і покритий альгінатом, паливний елемент нагадує невеликий чайний пакетик, який можна імплантувати під шкіру. Альгінат вбирає рідину організму та дозволяє глюкозі проходити з тканини в паливний елемент усередині.
Електроенергії, що забезпечується елементом, достатньо не тільки для роботи самого пристрою, але й для того, щоб імплантована система могла взаємодіяти з апаратами всередині та зовні організму. Наприклад, його можна підключити до смартфону через спеціальний застосунок, що забезпечує зв’язок із лікарем.