depositphotos Незважаючи на війну, що триває, фармацевтика — приваблива галузь української економіки, зокрема, для працевлаштування. Її привабливість пояснюється щонайменше трьома причинами. По-перше, середня зарплата в галузі, за даними сервісу work.ua, підвищилася на 14%, хоча в середньому по країні — на 10%. По-друге, українські компанії, незважаючи на війну, не зупинили інвестиції у власний розвиток. По-третє, виробники відкривали нові ринки збуту, і деякі з них експортують до третини своєї продукції, навіть попри суттєве ускладнення логістики.
Це не лише додає фармацевтичній галузі привабливості, зокрема для тих, хто обирає майбутню професію. Зараз, у розквіт вступної кампанії до українських вишів — а тільки бюджетних місць буде близько 150 тисяч — абітурієнти відповідають на непросте запитання — які спеціальності будуть затребуваними за 5−7 років. Ось відповідь фармагалузі.
Table of Contents
Де навчають фармацевтів
«В Україні — 17 закладів вищої медичної освіти, які готують фахівців за спеціальностями «Фармація» та/чи «Промислова фармація», — зазначає Олена Соколова, директорка з управління персоналом фармацевтичної компанії Дарниця. Насправді ж цей перелік ширший. «Виробники, перш за все, потребують спеціалістів із максимально ґрунтовними знаннями з хімії. Отже, вони шукають хіміків і технологів, які здобували освіту в класичних університетах», — говорить вона.
Окрім того, додає Ольга Цапро, директорка з управління персоналом компанії Артеріум, фармкомпанії шукають ключових співробітників у галузі — фармацевтів, біотехнологів та технологів, які працюють над розробленням нових продуктів, їх удосконаленням та якістю. Наприклад, в Артеріум працює понад 200 випускників Львівської Політехніки, а ще велика кількість випускників Національного університету харчових технологій та ЛНУ ім. Івана Франка тощо.
Проте випускникам вишів все ще бракує знань для роботи з новітніми технологіями. «Отримати готового досвідченого спеціаліста після університету складно. Основна причина — брак практичних навичок у кандидатів», — визнає Соколова. Вона повідомила, що випускникам потрібно від пів року і більше практичного навчання, щоб відповідати вимогам відкритих вакансій. Тож кожна компанія починає працювати ще зі студентами, найкращі з яких згодом стають кадровим ресурсом як гігантів, так і середняків галузі. «Ми використовуємо власні рішення. У Дарниці успішно працює програма стажування для студентів 4-5 курсів. Тим із них, котрі демонструють хороший теоретичний рівень підготовки, прагнення до саморозвитку та швидко здобувають нові знання, ми згодом пропонуємо постійну співпрацю. При відборі на програму стажування ми усвідомлюємо, що у студентів або випускників може не бути достатніх практичних навичок, та принциповою є наявність ґрунтовних теоретичних знань із хімії чи технології», — додає Олена Соколова.
Фото: Дарниця
Вікторія Кондрашихіна, HR-директорка Фармак говорить, що торік до заходів для молоді, які організувала компанія, було залучено більше 150 студентів. Частина з них проходили практику на виробництві та у лабораторіях, після чого деякі з цих молодих спеціалістів отримали роботу у компанії. До того ж для студентів профільних спеціальностей фахівці підприємства проводять кар’єрні та практичні лекції.
У цьому році компанія долучилася до конференції міжнародної студентської організації AIESEC та брала участь в хакатоні #CVIDOMI: відбудовувати країну, який проводила Мала академія наук за підтримки UNFPA та Фонду ООН. На додачу, майбутні фармацевти беруть участь у власних освітніх проєктах компанії, таких як Farmak_lab та Школа молодого науковця. «У нас є і стипендіальний проєкт, який ми впровадили ще в 2021 році. У такий спосіб ми мотивуємо молодь краще навчатися, здобувати знання зі спеціальності, а найкращим студентам пропонуємо роботу в компанії. Також з цього року плануємо відновити проведення фармацевтичного хакатону, єдиного в Україні практичного освітнього заходу для студентів фармацевтичних та хімічних спеціальностей», — розповідає Кондрашихіна.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Крім того, Фармак та КНУ імені Тараса Шевченка підписали Меморандум про співпрацю. Він передбачає реалізацію спільних програм та створення навчально-наукового центру BioMed-ScienceHub, що проєктується на базі університету. Створюється міждисциплінарна платформа для розроблення новітніх технологій лікування й діагностики поширених хвороб, а також проведення високоякісних доклінічних і клінічних досліджень нових лікарських засобів.
У 2023 році Фармак також відновив проведення екскурсій на виробництві, і за цей час компанію відвідало близько 70 студентів провідних ВНЗ України. Це дало їм можливість на власні очі побачити, як працює сучасне фармацевтичне виробництво, в яких умовах розробляються та створюються лікарські засоби.
Артеріум, як каже Цапро, після початку повномасштабної війни ініціював низку зустрічей зі студентською молоддю профільних для фармгалузі спеціальностей: біотехнологами, біоінженерами, мікробіологами. Їх проводили у межах 88-ї Міжнародної конференції молодих учених, аспірантів і студентів, яку організував партнер компанії Артеріум — Національний університет харчових технологій. До ініціативи долучилось ще кілька лідерів української фармацевтичної галузі. «Це був перший і важливий крок для того, щоб студенти відчули впевненість у тому, що вони матимуть роботу у своїй країні, навіть попри війну», — зазначає Цапро.
Фото: Артеріум
Вона розповідає, як щороку близько 100 студентів 3−5 курсів проходять практику у компанії за різними спеціальностями. Також студентам доступна програма стажування з офіційним працевлаштуванням та отриманням заробітної плати. Програма стажування триває 6−12 місяців, і щоб потрапити на неї, потенційний стажер долає кілька етапів: співбесіду та профільні тести. Стажери, які добре себе проявили, можуть залишитись працювати у компанії.
Дарниця співпрацює зі студентськими організаціями, зокрема, з Українською фармацевтичною студентською асоціацією (Ukrainian Pharmaceutical Students’ Association). Наприклад, працівники компанії записують серію подкастів про фармгалузь і у такий спосіб розповідають про клінічні випробування, реєстрацію, виробництво, логістику, маркетинг і фармаконагляд. У травні Дарниця спільно з UPSA запустила менторський проєкт #PharmBuddy, у межах якого співробітники протягом трьох місяців допомагатимуть підопічним, будуватимуть із ними індивідуальні навчальні плани. Проєкт розрахований на студентів спеціальностей «Фармація», «Промислова фармація» та «Біотехнологія».
Нещодавно Національний медичний університет (НМУ) імені О.О. Богомольця та фармацевтична компанія Дарниця уклали Меморандум про співпрацю, в межах якого розвиватимуть науково-дослідницьку та просвітницьку діяльність.
Фото: depositphotos
Погляд у майбутнє
Соколова зазначає, що діджиталізація економіки створює попит на фахівців з ІТ, аналітики даних, штучного інтелекту та кібербезпеки. Вони впроваджують і оптимізують процеси виробництва, контролю якості та дистрибуції лікарських засобів.
Одночасно фармацевтичні компанії також потребуватимуть фахівців у традиційних спеціалізаціях. Наприклад, хіміки, біохіміки та фармацевти можуть робити вагомий внесок у дослідження нових препаратів і розроблення нових технологій.
«На сьогодні однією з проблем, з якими стикаються рекрутери, є закриття вакансій у робочих спеціальностях, таких як слюсарі, електрики, майстри, налагоджувальники та інші. Молодь не часто обирає ці професії, надаючи перевагу іншим напрямам. Однак потреба в таких спеціалістах не зникає, і ця робота є необхідною для ефективного функціонування фармацевтичного виробництва», — зауважила Олена Соколова.
Цапро додає, що за 5−7 років будуть конче потрібні спеціалісти з реєстрації лікарських засобів. Щоправда, українські виші не здійснюють навчання за цією спеціалізацією. Також, зізнається експертка, фармкомпанії відчувають брак у хіміках та технологах для розроблення нових лікарських засобів, передусім через відтік кадрів за кордон, де за такими фахівцями полюють всі HR-департаменти фарм- та біокомпаній.
Фото: Фармак
Зрозуміло, що цей кадровий дефіцит профільних працівників лише збільшуватиметься. Передумова для цього — останні три роки студенти навчаються дистанційно і фактично не мають практичного досвіду. «Якісно вивчити практичні дисципліни за теорією неможливо. Припускаємо, що в наступні 2-3 роки ситуація суттєво не зміниться і на Україну може чекати дефіцит професійних хіміків та фармацевтів. Тому ми працюємо над створенням нових можливостей для студентів отримувати практичний досвід», — зазначає Вікторія Кондрашихіна.
Зараз, говорить експертка, проблема в тому, що те, чого навчають студентів в університетах, не відповідає запитам ринку. Це і застарілі програми, і відсутність необхідного практичного досвіду та поглиблення співпраці з іноземними навчальними закладами.
Як працювати у фармкомпаніях?
Виробники дбають про безпеку та добробут співробітників, продовжують розвивати персонал та підвищують зарплатню.
Олена Соколова,
Ми не скорочували персонал, навпаки, кількість працівників сьогодні більша ніж перед повномасштабним вторгненням. Про зниження рівня заробітної плати навіть не йшлося, так само збережено квартальні та річні премії. Співробітникам виплачуються додаткові премії.
Компанія не відмовилась від немонетарної частини компенсаційного пакету — до нього входять добровільне медичне страхування, службові автомобілі, компенсація витрат мобільного зв’язку та 50% вартості харчування в корпоративній їдальні.
Плинність нашого персоналу становить 1,7% — це значення у межах статистичної похибки, а команда зросла на 4% — і це у скрутний воєнний час.
Коли почалась повномасштабна війна, ми прагнули надати людям нових сенсів, довести, що їхня робота надзвичайно важлива в умовах війни. Тому запустили комунікаційну програму #ФармОборона. Кожен на своєму місці у внутрішній соціальній мережі. Робили багато мемів та ситуативних постів, щоб колектив відчував — ми проживаємо цю війну разом.
А ще 65% команди пройшли внутрішні або зовнішні програми навчання. Наприклад, у Harvard Medical School, Міжнародному інституті вакцин в Сеулі, KMBS, МІМ, внутрішній школі продакт-менеджера, також співробітники успішно завершили чимало профільних курсів за персональними запитами.
Вікторія Кондрашихіна,
Фармак визначив основні аспекти HR-стратегії, яка включає підтримку співробітників з прифронтових територій, забезпечення всім необхідним працівників у лавах ЗСУ та створення гідних і безпечних умов роботи у компанії.
Першочергово, після початку повномасштабного вторгнення, релокували до Києва своїх фахівців із Харкова, де знаходилася ключова дослідницька лабораторія підприємства. Медпрацівників з окупованих територій та регіонів, де ведуться активні бойові дії, працевлаштували в безпечніших містах країни. Та виділили 4 млн грн на допомогу працівникам, що втратили житло через воєнні дії. Понад 70 співробітників, які вступили до лав Збройних Сил, Фармак та Благодійний фонд Родини Жебрівських забезпечив військовою амуніцією, закуповує для них дрони, прилади нічного бачення, автівки тощо.
Також компанія, як і багато відповідальних роботодавців України, запускає програму реінтеграції та підтримки ветеранів. У межах програми ветеранів консультують з юридичних питань, надають можливості реабілітації та оздоровлення, вільного графіка роботи в період адаптації. Паралельно на підприємстві проходить навчання для співробітників, де їх готують до взаємодії з колегами, які будуть повертатися з фронту.
Коли, після знищення росіянами складу компанії, Фармак відновив довоєнний асортимент, а ситуація в Києві стала відносно стабільною, адже саме в столиці розташований головний завод підприємства, компанія підняла заробітні плати всім співробітникам. І зробили це вдруге в травні цього року. Фармак продовжує виплачувати бонуси, організовувати корпоративне розвезення працівників до заводу і з заводу, забезпечує соціальний пакет, який включає медичне страхування, страхування від нещасних випадків і 6 критичних захворювань. Також компанія проводить внутрішнє та зовнішнє навчання для працівників у різних форматах і продовжує програму розвитку талантів.
Звичайно, повномасштабна війна не може не залишити свого відбитку на загальній картині кадрового потенціалу України. І чим довше вона триватиме, тим це ставатиме помітніше. Адже, наприклад, молодь, яка емігрувала, може не повернутися до України.
Серед співробітників Фармак є такі, що виїхали і залишилися за кордоном. Остання хвиля міграції спостерігалася у листопаді 2022 року, коли почалися блекаути. Але також є випадки, коли люди восени звільнилися, а зараз повертаються в Україну та хочуть знову працювати у компанії.
Ольга Цапро,
І у перші дні війни, і сьогодні ми дотримуємось чіткої позиції: продовжуємо працювати та робимо усе для того, щоб максимально зберегти команду. На початку повномасштабного вторгнення достроково виплатили усім працівникам заробітну плату та допомагали працівникам із Києва з облаштуванням у Львові.
Пандемія COVID-19 та війна змінили орієнтири кандидатів при виборі місця роботи. Працівникам важко прийняти рішення про зміну роботи, навіть якщо їх не все влаштовує. Люди бояться змін, бояться бути скороченими на новому місці. Тож кандидати стали більш прихильними до фіксованої ставки оплати праці, з якою можуть бути більш впевненими в завтрашньому дні. Водночас інфляція значно збільшила очікування щодо рівня заробітних плат. Тепер доводиться в прямому сенсі слова «боротися» за кожного кваліфікованого спеціаліста, пропонуючи більш привабливі умови.
Ми в Артеріум забезпечуємо наших працівників соціальним пакетом з медичним страхуванням, у компанії існує безліч можливостей для професійного та особистісного розвитку. З початком повномасштабної війни наша компанія розпочала проєкт для співробітників — HR дбає. Проєкт включає консультації з психологами для працівників та їхніх родин, отримання грантів на навчання дітей співробітників, можливості підтримки фізичного здоров’я співробітників та їхніх близьких. Компанія надає допомогу працівникам, які постраждали внаслідок бойових дій: забезпечує отримання медичних послуг, допомагає з відновленням житла чи переїздом. Нині працюємо над запуском програми для створення сприятливого середовища для реінтеграції ветеранів у робоче середовище, яка включає юридичний супровід, психологічну підтримку, додаткове медичне страхування та спортивні заняття для підтримання фізичного здоров’я, можливості відпочинку із сім’єю та інше.
На усіх підприємствах ТМ Артеріум зараз мобілізовано близько 100 осіб. Ми зберігаємо за мобілізованим працівником робоче місце та зарплату у повному обсязі. У компанії є волонтерські центри, де працівникам надають деяке спорядження, комплектуючі до аптечок тощо. Ці центри відкривають збори на обладнання і поширюють інформацію серед працівників. Потреби закриваються частково коштом компанії, частково за волонтерські кошти працівників.
Матеріал створено за підтримки Комітету з охорони здоров’я Спілки українських підприємців
Фото: СУП