Згідно з наявними відомостями, в цей час Стародавній Рим воював з царством Набатейським, розташованим на цій території.
Перший і найбільший із виявлених таборів (західний) знаходиться приблизно за 43,5 кілометри на схід-південний схід від іорданського Баїра. Ще за 44,2 кілометри в тому ж напрямку розташовується центральний табір, а приблизно за 37,7 кілометра (безпосередньо біля сучасного кордону між Йорданією та Саудівською Аравією) — східний. Відстань між цими об’єктами вказує на те, що швидше за все в них базувалася римська кіннота та/або вершники на верблюдах, а не піші легіонери.
За розрахунками вчених, західний табір міг умістити дві кінні когорти, тоді як центральний та східний — по одній. Надалі ці припущення мають бути підтверджені в ході польових досліджень.
Набатейське царство, чи Набатея, — держава, утворена набатеями — групою арабських племен, що існувало III столітті до зв. е. — 106 н. е. на території сучасних Йорданії, Ізраїлю, Сирії та Саудівської Аравії. Столиця Набатейського царства — Петра в долині Ваді-Муса (Йорданія).